з ранку до вечора

1. n

1) шухляда для грошей

2) каса

3) шухляда (для коштовностей)

4) геол. тиль; валунна глина

2. prep

1) до

2) не раніше, (тільки) після, до

3. v

1) обробляти, орати (землю)

2) розвивати; розробляти (галузь науки); шліфувати (знання)

3) розм. ставити (сітку)

4) амер. займатися хліборобством

5) класти гроші в шухляду (в касу)

4. conj

1) доти, поки (не)

2) тільки після того, як; перш ніж

3) до«, поки (не)

4) амер. без

5) розм. ніж

6) (для того,) щоб

7) до

* * *

1) обробляти, орати ( землю)

2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)

3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землю

1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас

2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)

1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія до

2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після

3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця до

1) cj 1 вводить підрядні речення е обставинні звороти

2) що вказують на момент часу до якого відбувалася дія ( доти) поки (не)

3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)

4) чим

5) до

6) у той час як, поки

7) (після scarcely, barely y головному реченні) як

8) ( для того) щоб

••

1) обробляти, орати ( землю)

2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)

3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землю

1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас

2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)

1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія до

2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після

3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця до

1) cj 1 вводить підрядні речення е обставинні звороти

2) що вказують на момент часу до якого відбувалася дія ( доти) поки (не)

3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)

4) чим

5) до

6) у той час як, поки

7) (після scarcely, barely y головному реченні) як

8) ( для того) щоб

••

вечір; ахшам болуй настає вечір, вечоріє СМ; ахшам олду настав вечір СГ; ахшам сайы щовечора ВН, БТ, О, К; ахшам стӱ надвечір СМ, У, К; ахшама надвечір НКД; сабадан ахшамаҗе з ранку до вечора К; ахшамаҗаз кӧтэклеме лазым слід лупцювати до самого вечора СК; ахшамаҗе до вечора Г; ахшамда увечері СЛ; ахшамд' ерек СМ, ахшамерек СБ, ахшамйерек П до самого вечора; ахшам хайыр П, Б, ахшам хайыр болсун СБ, О, ахшам хайырлар осун СЛ, ахшам (лар) ыңыз хайыр олсун Б, Г, ахшам (ы) ныз хайыр осун Б, Г, СЛ, СГ добрий вам вечір.

1) (у напрямі) до

2) щодо, стосовно, до

3) для (чогось); для того, щоб

4) близько, під, на, до (указує на завершення дії до певного моменту)

* * *

раз, одного разу, одного часу, одного дня, якось. -жды утром, вечером - одного ранку, одного вечора. -жды в воскресенье - одної неділі.

* * *

1) ( один раз) оди́н раз, раз

2) ( как-то раз) одно́го ра́зу, оди́н раз, раз, яко́сь и я́кось, я́ко́сь-то; ( когда-то) коли́сь, коли́сь-то; ( в один из дней) одно́го дня

1) провозитися, перевозитися;

2) с кем с чем, над чем - пропоратися, пропанькатися, проморочитися, промарудитися, прововтузитися, проволоводитися, провойдуватися з ким, з чим, коло кого, коло чого; срв. Возиться, Повозиться. [Усю ніч коло хворого пропорались. Прововтузився (проморочився) з ним з самого ранку і до вечора].

* * *

1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];

2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];

3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).

* * *

ранок, вранці; саба ачылды настав ранок У, СЛ; саба немазы / эмазы Г; саба туруй устає вранці СМ; сабаға йахын під ранок НБЄ; сабада вранці, на світанку СЛ; сабадан зранку К; сабадан ахшамаҗе зранку до вечора К; саба ола, хайыр ола вранці буде видніше ЧЗ; саба сна / сне Б / У під ранок; т'етий саба сна хардашы ишт'е під ранок його молодший брат іде на роботу Б; саба сне этиштим я встиг до ранку СБ; саба эртэ рано вранці СБ, К; саба хайыр (осун) Б, Г, К, СГС, СК, сабаң берет'етли болсун О, сабаныз хайыр о (л) сун СМ, СЛ, СГ, сабалар хайыр олсун СЛ, сабаларыныз хайыр олсун Г доброго, успішного вам ранку; сабалар хайыр ола, бет'им бӧгеҗе тӱш кӧрӱм ранок покаже (ранком буде видніше), може, вночі мені щось присниться СЛ; пор. сабах, себа.

1. n

1) добро; благо

2) користь

2. adj (comp better; sup best)

1) гарний; хороший; добрий

2) приємний

3) корисний; придатний

4) умілий, вправний, майстерний

5) підхожий, гідний; здібний (до — at)

6) доброзичливий; добрий

7) сприятливий, позитивний; добродійний; чистий

8) вихований; слухняний

9) люб'язний, милий

10) свіжий, незіпсований, доброякісний

11) справжній, непідробний

12) надійний, кредитоспроможний

13) здоровий; дужий

14) справедливий, законний; виправданий; обґрунтований

15) достатній, значний, багатий, порядний, чималий

* * *

1) гарний, хороший; приємний, гарний; вигідний; зручний; який має гарну репутацію; високий, важливий (нaпp., про посаду)

2) корисний; придатний

3) умілий, вправний, майстерний, гарний; підходящий; який відповідає меті, призначенню, відповідний; (at) здібний

4) добрий, доброзичливий

5) милий, люб'язний, добрий

6) свіжий, незіпсований; доброякісний; справжній, непідроблений; надійний; кредитоспроможний

7) здоровий, гарний; ( for) здатний, у змозі; дійсний; діючий

8) ґрунтовний; виправданий; справедливий; законний

9) достатній; рясний, неабиякий

10) добрий, милий, любий (у ввічливому, іноді іронічному або поблажливому звертанні)

11) сильний, великий, міцний; як слід

12) добре

1. n

1) ніч; вечір

2) темрява, пітьма

2. adj

1) нічний

2) вечірній

3. v

провести ніч; переночувати

* * *

1) ніч; час від настання темряви до світанку або від 6 години вечора до 6 години ранку; вечір

2) вечір, відведений або призначений для якого-небудь заходу

3) пітьма, темрява, морок

4) як компонент складних слів ( night-) нічний; вечірній

1) ніч; час від настання темряви до світанку або від 6 години вечора до 6 години ранку; вечір

2) вечір, відведений або призначений для якого-небудь заходу

3) пітьма, темрява, морок

4) як компонент складних слів ( night-) нічний; вечірній

день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.

* * *

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік

1) наскрізь, навиліт, від краю до краю; срв. Насквозь, Навылет. [Пробив дірку наскрізь (Мирг.). Прострелив голову навиліт (Лубенщ.)]. Пройти лес -лёт - перейти (пройти) ліс наскрізь, перейти (пройти) крізь увесь ліс, перейти ліс від краю до краю. Прочесть книгу -лёт - прочитати книжку від дошки до дошки (від початку до кінця, від краю до краю), прочитати книжку геть-чисто всю (від слова до слова); 2 (о времени) без перерви, аж до, (зап.) через що. Просидели всю ночь -лёт - просиділи без перерви всю ніч, просиділи цілісіньку ніч (з вечора аж до ранку). Не спать ночи -лёт - не спати цілісінькі ночі, (зап.) не спати через цілу ніч (через цілі ночі).

* * *

1) ( всё время) весь час, безпере́рвно

2) ( насквозь), на́скрізь; ( целиком) цілко́м, по́вністю; ( о пуле) нави́літ

увечері і вранці, з вечора до ранку.

добро, добрий, щасливий, благословенний СБ, Г; користь, вигода, бариш О; хайыр бол будь здоров О; хайыр т'емеди на добро не вийшло Г; хайыр эклисе гарний храм Г; хапымызның ӧгӱ хайыр у нас гарне подвір'я СБ; бабанын хайыры җойулсун батькові твоєму ковінька — хай пропаде добро твого батька К; о бек беним дайымдыр, эр эвлады хайырдыр той вельможа мій дядько, усі його діти в порядку СК; хайыр ола хай буде на добро (коли хто чхне тощо) Г, СЛ, СГ; хайыр ола да д'ельди четэ, ачылды гӧзлери діло добре закінчилося, очі прозріли СК; бир хайры / ғайры йере варайым ки, хайырым чох ола піду-но я в інше місце для мого більшого добра К / Г; хайыр эт- давати добрі результати, бути корисним О; хайыр эт, дэңизге ат, халх бильмесе, балых билий зроби добро й кинь у море, якщо народ не взнає, узнає риба СБФ; ахшам хайыр П, ахшамларыныз хайыр олсун СЛ добрий вам вечір, доброго вечора; саба (ңыз) хайыр СБФ, СМ, сабах / сабалар хайыр о (л) сун Г-К доброго ранку; абетиниз / ахбетиңиз хайыр олсун / осун і вам усього найкращого Г / СМ.

хитрощі Г; шейтанын хайыр хитрощі, витівки диявола Г; пор. шер.

інший, крім, окрім П, Кб.; хайыр тӱрлӱ інакше Кб.; ахчадан хайыр окрім грошейП; мендэн хайыр крім мене У; сендэн хайыр эпси дэ т'етт'еннер крім тебе, усі пішли БТ; ондан хайыр крім нього К; бабамдан хайыр крім мого батька СК; пор. айры, айрый, айыр, айыры, ғайры, ғайыр, ғайыры, кайры, кайыр, кайыры, хайыры, хары II.

ні, немає СМ, М.